Графік щеплень кошенят: які вакцини і коли робити?

Перші щеплення, ревакцинація, лейкоз та сказ: графік вакцинації кошеняти з перших тижнів життя, навіть якщо воно не виходитиме на вулицю.

Кошеня адаптується миттєво: за лічені дні воно вже обирає собі улюблене місце на дивані. А от його імунній системі потрібно трохи більше часу. Які щеплення потрібні кошеняті і коли саме? Ось головне, що варто знати перед першим візитом до ветеринара.

Навіщо вакцинувати кошеня?

У перші тижні життя кошеня захищене антитілами матері, які воно отримало з першим молоком — молозивом. Цей захист поступово згасає у період між 6 та 16 тижнями, і ніхто не може передбачити, коли саме це станеться у конкретного малюка. Водночас ці материнські антитіла можуть завадити вакцині спрацювати.

Саме тому кошеня отримує кілька доз з інтервалом у кілька тижнів: мета полягає в тому, щоб щонайменше одне щеплення подіяло вже тоді, коли материнські антитіла зникнуть. Якщо зупинитися після першого уколу, кошеня залишиться без надійного захисту.

Базові вакцини

Ветеринари розрізняють вакцини, рекомендовані абсолютно всім котам, незалежно від способу життя, та додаткові, які залежать від факторів ризику.

Базові щеплення захищають від:

  • панлейкопенії (котячого парвовірусу) — тяжкого й часто смертельного гастроентериту, викликаного вірусом, що виживає у зовнішньому середовищі місяцями;
  • герпесвірусу та каліцивірусу — двох головних збудників вірусного ринотрахеїту («котячого нежитю»): чхання, виділення з очей, виразки в ротовій порожнині, а іноді й періодичні загострення протягом усього життя.

Ще дві вакцини рекомендуються залежно від ситуації:

  • вірусний лейкоз котів (FeLV) — вірус, що передається через тісний контакт між тваринами (взаємне вилизування, укуси, спільні миски). Вакцинація рекомендована всім котам, які виходять на вулицю або живуть разом із такими котами. Оскільки спосіб життя молодого кота може змінитися, чимало ветеринарів радять робити її всім кошенятам у регіонах, де циркулює вірус;
  • сказ — обов'язковий, якщо ти подорожуєш із котиком за кордон або якщо цього вимагають місцеві правила.

Типовий графік щеплень

Точну схему завжди визначає твій ветеринар з огляду на вік кошеняти, стан його здоров'я, майбутній спосіб життя та країну перебування. Найчастіше застосовують такий план:

Вік кошеняти Вакцини
Близько 8 тижнів (іноді з 6 тижнів) Перша доза (панлейкопенія, герпесвірус, каліцивірус)
Близько 12 тижнів Друга доза
16 тижнів або пізніше Третя доза
З 8 тижнів Лейкоз котів (за потреби): дві дози з інтервалом у 3–4 тижні
З 12 тижнів Сказ (за потреби)
Між 6 місяцями та 1 роком Перша ревакцинація

Два моменти значно важливіші за точні дати:

  • остання ін'єкція базового курсу має бути введена у 16 тижнів або пізніше. Якщо курс завершити у 12 тижнів, кошеня може не отримати належного захисту;
  • перша ревакцинація у віці від 6 місяців до 1 року потрібна для тих небагатьох кошенят, чий організм не зреагував на першу серію щеплень. Це обов'язкова частина початкового протоколу, а не додаткова опція.

Якщо ти береш уже підросле кошеня чи дорослого кота без відомої історії щеплень, надолужити ніколи не пізно: ветеринар просто призначить коротший курс, зазвичай з однієї або двох ін'єкцій залежно від вакцини.

А як щодо вакцинації після першого року?

Після першої ревакцинації графік залежатиме від способу життя твого улюбленця:

  • для домашнього кота, який живе сам, базові вакцини зазвичай оновлюють раз на 3 роки;
  • для кота, який гуляє на вулиці, контактує з іншими котами або буває в зооготелях, щеплення проти герпесвірусу та каліцивірусу зазвичай роблять щороку, тоді як від панлейкопенії захищають раз на три роки;
  • ревакцинацію проти лейкозу котів повторюють раз на 1–3 роки для тварин із групи ризику — залежно від типу вакцини та віку кота;
  • щеплення від сказу поновлюють кожні 1–3 роки залежно від використовуваної вакцини та законодавства країни.

Чи справді все це потрібно суто домашньому кошеняті?

Щодо базових щеплень — однозначно так. Вірус панлейкопенії настільки живучий, що ти можеш принести його додому на власному взутті чи одязі. До того ж суто домашній кіт може колись опинитися на перетримці, потрапити до стаціонару ветеринарної клініки, зустріти нового пухнастого співмешканця або просто випадково вислизнути через відчинене вікно.

А от вакцинацію проти лейкозу та сказу для котів, які не виходять на вулицю, вирішують індивідуально разом із ветеринаром.

До та після уколу

Кілька простих правил:

  • До щеплення: кошеня має почуватися добре. Обов'язково зверни увагу лікаря на будь-яке чхання, діарею, млявість або поганий апетит. Перед вакцинацією проти лейкозу ветеринар може запропонувати швидкий аналіз крові, щоб переконатися, що малюк ще не є носієм вірусу.
  • Після щеплення: сонливість, зниження апетиту чи легка болючість у місці уколу протягом 24–48 годин є нормальною реакцією. Набряк мордочки, повторне блювання або утруднене дихання, навпаки, вимагають негайного дзвінка ветеринару. У місці ін'єкції також може з'явитися невелика ґулька; покажи її лікарю, якщо вона не зникає протягом кількох тижнів або починає рости.
  • Прогулянки на вулиці: зачекай, поки буде завершено весь курс щеплень і мине карантинний період, рекомендований твоїм ветеринаром, перш ніж випускати кошеня досліджувати сад чи подвір'я.

Більше жодних пропущених щеплень

Три уколи за кілька тижнів, ревакцинація до першого дня народження, а далі — щеплення з різною періодичністю: у цьому легко заплутатися. У Medika ти можеш вносити кожне щеплення в розділ «Вакцини» профілю свого кошеняти із зазначенням наступної дати та отримувати «Нагадування», коли настане час. А якщо про малюка дбають кілька людей, додавай «Співвласники», щоб усі бачили актуальний графік.

Ця стаття має ознайомчий характер і не замінює консультацію ветеринара. Якщо маєш сумніви щодо здоров’я улюбленця, звернися до фахівця.